| Seit 18. August 2010 musst du angemeldet sein, um Seiten in Rodovid (außer der Rodovid Engine) zu bearbeiten. |
Jeremi Wiśniowiecki b. 17 August 1612 d. 20 August 1651
Aus Rodovid DE
| Sippe (bei der Geburt) | Wiśniowieccy |
| Geschlecht | männlich |
| Gesamter Name (bei der Geburt) | Jeremi Wiśniowiecki |
| Andere Namen | Jeremi Wiśniowiecki |
| Eltern
♂ Михайло Михайлович Вишневецький [Вишневецькі] d. 1616 ♀ Раїна (Реґіна) Могила (Могилянка) (Вишневецька) [Могили] b. ~ 1588 d. ~ Januar 1619 | |
| Wiki-page | wikipedia:de:Jeremi Wiśniowiecki |
Ereignisse
17 August 1612 Geburt: Wyschniwez, Ukraine
Titel : Перемишль, Канів, Гадяч, Староста перемишльський, канівський, гадяцький
Titel : Вишнівець, Князь вишневецький
1634 - 1651 Titel : Львів, Руське воєводство, Воєвода руський
1639 Hochzeit: ♀ Gryzelda Konstancja Zamoyska [Zamoyski] b. 27 April 1623 d. 17 April 1672
31 Juli 1640 Geburt eines Kindes: ♂ Michael I von Polen [Wiśniowieccy] b. 31 Juli 1640 d. 10 November 1673
20 August 1651 Tod: Pawołocz, Ukraine
Anmerkungen
 |
|
 |
шляхтич гербу Корибут.
За 16 років існування «України-Вишневеччини» чисельність населення краю збільшилася з 4,5 тисяч до 230 тисяч чоловік. Князь впроваджував пільги для новоприбулих поселян, активно заохочував ремесла. Відбивши у магната Адама Казановського спадкове місто Ромни, відібране в його батька, Ієремія за чотири роки перетворив його в найкрупніший на Задніпров'ї торгівельно-економічний центр. У місті почали розвиватися ковальство, ткацтво, шевство, з'явився двір для приїжджих купців, а роменські ювеліри стали відомими далеко за межами Вишневеччини.
Жива торгівля велася як із «далеким зарубіжжям» (хліб, поташ і селітра йшли з тих країв у Західну Європу), так і з Росією. Причому торгова експансія з Вишневеччини була такою сильною, що її купці вели свої справи в самій Москві, всупереч існуючій в ті часи заборони «литовським людям» торгувати в столиці Московщини.
Заохочуючи цехову систему, Ієремія звільняв ремісників «від повинностей менших і частих», за виключенням ремонту греблі в разі її прориву і оборони міста від неприятеля. Частина цехової продукції йшла «на замок», за яку намісник князя мав платити цеховикам за твердими розцінками.
Інший міф: Ярема - противник православної віри, який силою впроваджував католицтво. Насправді віротерпимості у володіннях князя-католика можна було лише позаздрити. Крім Михайлівського костьолу і бернардинського кляштору в Лубнах та трьох капличок у крупних містах більш ніщо не свідчило про «католицьку експансію».
Натомість Ієремія неодноразово обдаровував православні монастирі привілеями і земельними наданнями.
Ба більше: саме за його повелінням у досить крупному містечку Срібному (на території Чернігівської області) постало православне братство з церквою, школою, шпиталем і місцем для зборів.
Вільно могли відправляти у Вишневеччині свої обряди і прихильники «аріанської єресі», переслідувані в усій Речі Посполитій. Лише завдяки покровительству Ієремії ігумен Мгарського монастиря Калістрат зміг протистояти спробам католицьких патерів перетворити православні обителі на кляштори.
Єзуїтська колегія у Львові, де навчався Ярема Вишневецький, а до нього - Богдан Хмельницкий і Станіслав Жолкевський.
В чому справді полягає «вина» князя Ієремії - так це у втручанні у протистояння між двома православними митрополитами: Ісайєю Копинським, духівником своєї матері, і Петром Могилою, двоюрідним дядьком «задніпровського державці». Ісайя прагнув уберегти руську церкву Речі Посполитої від західних впливів і підпорядкувати її Московському патріархату. Навпаки, П. Могила мав намір створити самостійний Київський патріархат і посилав здібних учнів у Західну Європу, аби в підсумку підвищити освітній рівень православних, котрий помітно поступався, у порівнянні з католиками.
Ієремія виступив на боці свого дядька - допоміг йому відібрати у Ісайї Густинський і Мгарський монастирі. Сталося це в 1635 році. А через два роки спалахнуло повстання Павлюка-Острянина.
Аналіз тогочасних документів, насамперед відписок московських прикордонних воєвод зі слів задніпровських ченців, свідчить, що повстання було інспіроване духовенством кола Ісайї Копинського, які лякали козаків, і без того стурбованих питанням утисків їхніх вольностей урядом Речі Посполитої, нібито насильницьким покатоличенням України.
Що ж до стосунків із козацтвом - там теж не все так просто. Ієремія змушений був захищати свої володіння від повстанців Павлюка і Острянина, що видається цілком природним. Разом з тим, в його військах були козацькі хоругви, він мав фінансові справи із удовою страченого козацького ватажка Івана Сулими.
У poмaнi "Мapкo Пpoклятий" кaже князь Яpемa Bишневецький пpo кoзaкiв: нiчoгo вiн з ними не зpoбить — "coтнями вiшaю, четвеpтyю, caжaю нa пaлi, a вoни ще гipш пiднiмaютьcя... Зaпеклий з бica нapoд!".
Von Großeltern zu Enkelkinder
Hochzeit: ♀ Александра Андреевна Капуста (Вишневецкая)
Titel : 1570 -, Річ Посполита, дворянин королівський
Tod: 3 April 1577
Titel : Хотин, Турецьке царство, Паркалаб хотинський
Titel : Сучава, Турецьке царство, сучавський воєвода
Hochzeit: ♀ Марґарет
Titel : 1601 - 1602, Волоське воєводство, Турецьке царство, волоський воєвода
Titel : 1606 - 1607, Молдовське воєводство, Турецьке царство, молдовський воєвода
Tod: Oktober 1607, Молдовське воєводство, Турецьке царство, отруєний
Titel : 1578 - 1581, Запоріжжя, Гетьман війська запорізького
Titel : 1580 - 1594, Черкаси, Канів, Староста черкаський і канівський
Titel : 1584 - 1594, Вишнівець, Князь вишневецький
Titel : 1584 - 1594, Корсунь, Любеч, Лоїв, Староста корсунський, любецький, лоївський
Ereignis 1 : 1589, Мошен, Купив мошенську волость
Tod: 1594
Hochzeit: ♀ Феодора Чапліц
Titel : 1609 - 1618, Київ, Каштелян київський
Tod: 1618
Hochzeit: ♂ Єжи Остафій Ян (Юрій) Юрієв син Тишкевич на Логойську і Бердичеві
Tod: > 1613
Hochzeit: ♂ Władysław Мышковский(Myszkowski)
Hochzeit: ♂ Максимилиан Пшерембский
Hochzeit: ♂ Ян Чарнковский
Hochzeit: ♂ Станислав Ревера Потоцкий
Tod: 1665
Titel : княжна Молдавская
Hochzeit: ♂ Самійло Юхимович Корецький
Tod: 1618, умерла вскоре после родов дочери
♀ Eleonore von Österreich Titel : 27 Februar 1670, Erzherzogin von Österreich
Hochzeit: ♂ Michael I von Polen , Polen, монастырь Ясная Гора
Hochzeit: ♂ Karl V. von Lothringen , Wiener Neustadt, Österreich
Titel : 6 Februar 1678, Королева-консорт Польши
Tod: 17 Dezember 1697, Wien, Österreich
♂ Leopold von Lothringen Titel : 18 April 1690, Herzog von Lothringen
Hochzeit: ♀ Elisabeth Charlotte d'Orléans
Tod: 27 März 1729, Lunéville, Frankreich
Titel : 1695, Evêque d'Olmütz
Titel : 1698, Evêque d'Osnabrück
Titel : 1711, Archevêque de Trèves
Tod: 4 Dezember 1715, Wien
Tod: 25 August 1705, Cassano d'Adda, Bataille de Cassano
