Seit 18. August 2010 musst du angemeldet sein, um Seiten in Rodovid (außer der Rodovid Engine) zu bearbeiten.

Иван Капуста Переяславский (Капуста)

Aus Rodovid DE

Person:253821

Gesamter Stammbaum
Verzeichnis der Nachkommen

Sippe (bei der Geburt)	Переяславские
Geschlecht	männlich
Gesamter Name (bei der Geburt)	Иван Капуста Переяславский
Andere Familiennamen	Капуста
Eltern ♂ N. /правнук Олега/ Переяславский [Переяславские]

Ereignisse

Geburt: Переяславское княжество, Литовское великое княжество

Geburt eines Kindes: ♂ Тимофей Иванович Капуста [Капусты] d. 1515

Geburt eines Kindes: ♂ Федір Іванович Капуста [Капусти]

Tod: Переяславское княжество, Литовское великое княжество

Anmerkungen

Князі КАПУСТИ за непевними свідченнями були переяславського походження (2112, s. 157), тобто нащадками князя Олега, який загинув у битві на р.Ірпені у 1324 р. їх володіння були розкидані у Київському Поліссі, під Оршею і на Брянщині. Князь Іван Капуста жив у першій половині XV ст. Мав двох синів: Федора (згаданого у 1475 р.) та Тимофія († 1515 р.), який був черкаським і канівським намісником (1507-1511 рр.). Дружину Тимофія звали Анна. Єдиний син Федора Івановича — князь Петро Федорович Капуста Горчак помер після 1539 р. без нащадків. Князь Андрій Тимофійович Капуста († 1571 р.) був державцею овруцьким (1546-1551,1553-1571 рр.) та брацлавським каштеляном (1566-1571 рр.). Був одружений двічі. Перша дружина незнана з імені та походження. Другою була Анна Шимківна (* 28.02.1503 † 19.07.1577), яку поховали у Києво-Печерському монастирі. Княжна Катерина Тимофіївка також двічі виходила заміж: за Семена Кміта-Подолянина та Миколу Гулевича. Андрій Тимофійович мав четверо дітей із смертю яких рід КАПУСТ вигас: сини Пилип та Іван померли дітьми, Марина († до 1574 р.), а Олександра († бл. 1603 р.) була видана за князя Олександра Олександровича Вишневецького (1982; 2112, s.157-159; 1700, с.86, 96, 98, 101, 109,120, 331).

http://izbornyk.org.ua/dynasty/dyn58.htm

Станислав Киевский, а также упоминаемый в числе русских князей, противостоявших Гедимину, Олег Переяславский идентифицируются в историографии как князья Киевской земли того времени, происходящие из путивльских Ольговичей. Что же касается их союзников, Романа Брянского, Льва Даниловича Луцкого и Владимира Васильковича Волынского, то они в действительности были политическими деятелями второй половины XIII века, умершими значительно ранее битвы на Ирпени.

С кон. XIII века Киевщина находилась в сфере влияния улуса Ногая, и в ходе его ликвидации сарайским ханом Тохтой (1299) Киев подвергся татарскому разорению. Политическая история княжества известна очень плохо. Киев и окрестные столы утвердились за незначительными князьями из путивльских Ольговичей. Существует предположение, что Киевщина в это время зависела от соседнего Галицко-Волынского княжества.