Іван Федотович Заглинський b. 1918

Aus Rodovid DE

Ereignisse

1918 Geburt:

Anmerkungen

Нелегкий і героїчний шлях пройшов ветеран Великої Вітчизняної війни Іван Федотович Заглинський. Народився він 1918 року в родині робітника. Родина, щоб вижити в нелегкі роки, з Києва переїхала у Забуяння. Іван, закінчивши сім класів, пішов працювати на торфорозробки. У 1939 році юнака призвали до лав Червоної Армії, тож початок війни застав його на строковій службі. – Довелося пережити найстрашніші дні відступу, – розповідає сивочолий ветеран. – Тяжко нам було залишати фашистам кожен клаптик рідної землі, але ми вірили, що відступаємо ненадовго.

Після тяжкого поранення влітку 1942 року Іван повертається у свою дивізію, де був водієм-механіком. Восени почалася Сталінградська битва, в якій і він бере участь. Тоді ж і отримав першу високу нагороду – медаль «За відвагу». Брав участь у висадці десанту на Керчинському півострові, визволяв Північний Кавказ, воював на Курській дузі, пізніше - за Харків, Полтаву. В складі Першого Українського фронту брав участь у визволенні Житомира. За виявлену мужність під час боїв за Червоноармійськ був нагороджений орденом Червоної Зірки. Другу медаль «За відвагу» отримав за Шепетівку, Тернопіль. Влітку 1944 року Заглинський брав участь у завершенні Львівсько-Сандомирської операції. Далі шлях до перемоги проліг у Сілезькому напрямку. І вже в серпні полк форсував Віслу, а 19 січня 1945 року було взято Краків. – День Перемоги 9 Травня наш танковий полк зустрів у Златій Празі, куди ми прийшли на допомогу чеським повстанцям, – розповідає Іван Федотович. – Тут ми повністю знищили недобитки фашистських частин і визволили місто. І.Ф.Заглинський зустрічався ще й з союзниками. У листопаді-грудні 1943 року відбулася Тегеранська конференція керівників трьох союзних держав у другій світовій війні. Танковий полк, у якому служив він, з фронту було перекинуто у Тегеран для охорони цієї зустрічі. У цей час він і познайомився з англійськими та американськими солдатами.

З першого і до останнього дня війни пройшов фронтовими дорогами мужній воїн, отримав три тяжкі поранення, сотні разів дивився смерті в очі. Все виніс солдат. За мужність і відвагу, виявлені в боях з німецько-фашистськими окупантами, І.Ф.Заглинський нагороджений двома орденами Червоної Зірки, орденами Вітчизняної війни І й ІІ ступенів, Слави ІІІ ступеня, Богдана Хмельницького, «За мужність» та багатьма медалями.

• http://buket.ucoz.com/MV_PDF/2010/18-10.pdf

Von Großeltern zu Enkelkinder