| Seit 18. August 2010 musst du angemeldet sein, um Seiten in Rodovid (außer der Rodovid Engine) zu bearbeiten. |
Вильгельм Людвигович Беренштам b. 22 November 1839 d. 23 November 1904
Aus Rodovid DE
| Sippe (bei der Geburt) | Беренштамы |
| Geschlecht | männlich |
| Gesamter Name (bei der Geburt) | Вильгельм Людвигович Беренштам |
| Eltern | |
| Wiki-page | wikipedia:uk:Беренштам_Вільям_Людвігович |
Ereignisse
22 November 1839 Geburt: Російська імперія
Hochzeit: ♀ Зинаида Орестовна Новицкая (Беренштам) [Новицкие]
1869 Geburt eines Kindes: ♀ Мария Вильгельмовна Беренштам (Кистяковская) [Беренштамы] b. 1869 d. 25 Februar 1932
23 November 1904 Tod: Російська імперія
Anmerkungen
Вільям Людвігович Береншта́м (* 22 листопада 1839 — † 23 листопада 1904) — український громадський діяч, педагог, учений-археолог, активний співробітник газети «Киевский телеграф», журналу «Киевская старина».
Походив з купецької родини. Студентом брав участь в організації недільних шкіл.
В 1857—1862 роках навчався у Київському університеті, закінчив історико-філологічний факультет. Зі студентських років брав участь в організації недільних шкіл у Києві, згодом працював у гімназіях Кам'янця-Подільського (1865—1868), Києва (1868—1879). Активний учасник Київської громади.
У січні 1861 підписав листа викладачів недільних шкіл до Тараса Шевченка з подякою за надіслані для потреб шкіл примірники «Кобзаря».
Після нагінок на українство виїхав у 1876 році до Росії, де викладав у гімназіях Пскова і Петербурга. До Києва повернувся в 1898 році. Все життя усно і друковано пропагував твори Шевченка. Навіть в умовах дії Валуєвського циркуляра та Емського акту домігся перевидання «Кобзаря» у Петербурзі (1883).
В 1890-их роках в Петребурзі брав участь в організації панахид по Шевченку.
Беренштам — упорядник творів Шевченка, виданих в 1883 і 1884 роках в Петербурзі. Був одним з організаторів Товариства імені Тараса Григоровича Шевченка для допомоги нужденним уродженцям Південної Росії, що вчаться у вищих навчальних закладах Санкт-Петребурга (1898).
Помер 23 листопада 1904 року. Похований на Байковому цвинтарі в Києві. На надгробному камені був напис:
«Як хочеш, ти вчиняй, Що хочеш, говори, Ти на могильний камінь мій Ні-ні та й подиви.»
Могила Беренштама була зруйнована в 1970-ті роки, а в 1981-му и 1984-му на на цьому місці зроблені нові захоронення і поставлені пам'ятники.
...
В особняку народилися всі шестеро дітей професора, тут вони зростали (двоє померли малолітніми), отримували виховання, одружувались. У будинку часто гостювали викладачі університету В. Антонович, М. Драгоманов, О. Кістяківський та інші. Збиралися тут і «громадівці», оскільки старший зять О. Новицького — Вільям Беренштам, одружений зі старшою дочкою професора Зінаїдою, відігравав помітну роль в українському демократичному русі. Вільям (Вільгєльм) Людвигович Беренштам (1838—1904), син курляндського єврея (лютеранина), київського банкіра; вступив до київської 1-ї гмпазії з пансіону француза Гедуена, де ґрунтовно вивчав французьку мову. Закінчивши 1857 р. гімназію, а 1862 р. — університет св. Володимира (історико-філософський факультет), вступив на педагогічні курси, засновані в Києві 1860 р. Будучи слухачем курсів, водночас викладав географію у київській 2-й гімназії. З 1862 р. активно працював у Київській громаді разом з В. Антоновичем. Ф. Панченком, В. Познанським, Т. Рильським, П. Житецьким, П. Чубинським та іншими.
Von Großeltern zu Enkelkinder
