Григорій Григорович Афендик d. ~ 1941

Aus Rodovid DE

Ereignisse

~ 1941 Tod:

Anmerkungen

На початку І світової війни військовий лікар Г. Афендик був начальником фронтового санітарного поїзда, у чині генерала, і загинув у 1916 році. А після більшовицького перевороту генеральська родина була пограбована й вигнана з Сімферопольського маєтку, залишившись без житла та засобів життя. Старший син, Леонід, як і Юркевичі, заробивши робочий стаж, вчився в Дніпропетровському Індустріальному інституті і наймав з матір’ю кімнатку. Григорій рано одружився, жив на Донбасі, де займався культурно-просвітницькою та дослідницькою діяльністю, що започаткувало майбутні Маріупольський та Донецький краєзнавчі музеї. Молодша Лариса не встигла до революції завершити середню освіту. У 10 років втративши батька, вона з 16 років працювала - вчителькою, лаборантом, конторським працівником. З 1924 року жила в Києві, постійно матеріально допомагала братам і матері.

Через листування мама довідалася після війни, що другий брат, Григорій, пропав без вісті на початку війни, що 70-літній Дмитро Юркевич отруївся в 1943 році на Уманській пересилці, а бабуся при цьому втратила пам’ять і разом з іншими киянами була вивезена далі до Німеччини. Там її відшукав полонений син Володимир, повернувся з нею на Київщину і, також не допущений до столиці, працював на районній племінній станції. Бабуся Марія померла в лікарні м. Сміла в 1956 році.

• http://www.poshuk-lviv.org.ua/pronas/yurkevych2.htm

Von Großeltern zu Enkelkinder