Михайло Семенович Болобан Гольшанський d. 30 August 1435

Aus Rodovid DE

Ereignisse

Geburt eines Kindes: ♀ Марія Михайлівна Рівненська Степанська Гольшанська [Гольшанські] d. 1518

Geburt eines Kindes: ♂ Болобан [Болобани]

Titel : князь

Hochzeit:

1430 - 1432 Titel : князь Кременецкий

1433 - 1535 Titel : Київ, Велике князівство Литовське, князь-наместник Киевский

30 August 1435 Tod: Вількомир, Велике князівство Литовське, вбитий у бою

Anmerkungen

активный участник борьбы за власть между князьями Свидригайлом Ольгердовичем и Сигизмундом Кейстутовичем на стороне первого, зимой 1433 разбил армию воеводы Петра Монтгирдовича под с.Копачами, назначен Свидригайлом наместником в Киеве, погиб в бою под Вилькомиром, сражаясь на стороне Свидригайла против Сигизмунда.

В числі інших князів, які підтримали Свидригайла, були і князі Гольшанські. Можливо, вони були в родинних зв’язках з попередньою династією. Схоже, що через ці або інші причини Свидригайло Ольгердович передав степанський уділ князю Михайлу Семеновичу Гольшанському на прізвисько Болобан. Михайло Болобан певний час був київським воєводою і виступив на чолі війська проти Петра Монтикірдовича. Він загинув у 1434 році в битві під Вількомиром як прихильник Свидригайла Ольгердовича. Дітей у нього не було, і право на Степанське князівство перейшло до його старшого брата Юрія, який вже дістав від Свидригайла Дубровицьке князівство. Повернувшись з Новгорода Великого, куди мусив тікати після поразки Свидригайла, він вернув свої володіння і дістав на них підтвердження Казимира Ягеллончика. Князь Юрій Семенович був одним з керівників литовського посольства на сеймі1446 року, де велася мова про відмову Казимира Ягеллончика на право брата наслідувати польську корону.

• http://savchyn.eto-ya.com/2013/02/stepanske-knyazivstvo/

У середині XV ст. князі Степанські ще раз виринають на денне світло. Один із них, що звався, здається, Михайлом, був жонатий на Федці, дочці пана Юрші, у 30‑х роках XV ст. сподвижника Свидригайла в боротьбі із Сигізмундом Кейстутовичем за литовський престол, а пізніше – активного провідника інтересів Вільна і в шлюбі з нею мав дочку Марію. Після смерті цього князя його вдова вийшла заміж за пана Олізара Шиловича, впливового представника місцевого клану Кирдіїв. Княжна Марія Степанська, у свою чергу, стала дружиною сина іншого сподвижника Свидригайла – луцького старости Немири Рязановича, якого звали Яків-Война, а після смерті останнього (на початку 60‑х років XV ст. вступила в шлюб із князем Семеном Васильовичем Несвіцьким / Збаразьким.

Десь у середині XV ст., коли у зв’язку з політичними змінами, очікуваними з наближенням смерті Свидригайла († 1452), верхівка Волині почала клопотатися перед віленським двором за підтвердження їй маєтків, з’являється князь Іван Степанський, за одним зі скупих реґестів у третій книзі записів Литовської Метрики, реципієнт привілею Казимира на маєток Череясел, що становив його отчину. На цій особі чоловіча лінія князів Степанських обривається, і пізніше не чути вже про неї.

• http://shron.chtyvo.org.ua/Sobchuk_Volodymyr/Stepanska_volost_i_ii_vlasnyky_do_kintsia_60-kh_rokiv_XVI_st.pdf

Von Großeltern zu Enkelkinder