| Seit 18. August 2010 musst du angemeldet sein, um Seiten in Rodovid (außer der Rodovid Engine) zu bearbeiten. |
Вадим Н
Aus Rodovid DE
| Sippe (bei der Geburt) | Н |
| Geschlecht | männlich |
| Gesamter Name (bei der Geburt) | Вадим Н |
| Eltern | |
Anmerkungen
Нещодавно зі спогадами про родину Зинов`єва виступив петербурзький поет і композитор Вадим Н. (прізвище в публікації не зазначене). Він стверджував, що його прадід по жіночій лінії, Яков Радомисльський, був іще одним братом Григорія Євсейовича. Яков мав двох дочок – Лідію (нар. 1913) і Ліну. Вони мешкали в Одесі, але, як згадує Вадим, «в 1924 году, в самый расцвет карьеры Зиновьева, они, не без помощи брата, переезжают в Ленинград, в бывший графский дом по улице Пестеля»
Характерно, що поет і композитор ані на мить не замислюється, де й за яких умов закінчив свої дні сам граф. Його не хвилює, як по іншому могла б скластись доля Росії й самого Зинов`єва, якби він обмежився скромною, але чесною стезею, скажімо, бухгалтера чи журналіста, а не злигався з Леніним. Це питання для нього не існує. Думки ведуть мемуариста зовсім в інший бік: «Кто знает, как сложилась бы его судьба, не сделай он тогда, в начале 20-х, рокового шага, своими руками возведя на престол кровавого царя. Сегодня мы знаем, что никакого троцкистско-зиновьевского центра не было, просто Сталину хотелось...» і так далі.
Лідія Яківна мала сина Віктора, а той – згаданого вище Вадима. Родина була дуже численна. Поет і композитор розповідає: «В 1953 году умер Сталин. Семья вернулась в Ленинград. Им дали 11-метровую комнату в коммунальной квартире, в которую чуть позже из лагерей и ссылок стали возвращаться остальные родственники. На одиннадцати метрах разместились семь человек».
Von Großeltern zu Enkelkinder
