Софія Григорців (Лукашевич) b. 30 Dezember 1906 d. 16 August 1957

Aus Rodovid DE

Ereignisse

30 Dezember 1906 Geburt: Іспас

28 August 1927 Hochzeit: Мишин, ♂ Діонізій Марко Лукашевич [Лукашевичі] b. 12 Juni 1904 d. ~ 1975

30 Oktober 1928 Geburt eines Kindes: ♂ Олександр Модест Лукашевич [Лукашевичі] b. 30 Oktober 1928 d. 15 März 1951

22 November 1929 Geburt eines Kindes: ♂ Мирон Андрій Лукашевич [Лукашевичі] b. 22 November 1929 d. 15 März 1951

27 Januar 1931 Geburt eines Kindes: Петранка, ♂ Іларіон Костянтин Лукашевич [Лукашевичі] b. 27 Januar 1931 d. 15 März 1951

1932 Geburt eines Kindes: ♀ Дарія Лукашевич [Лукашевичі] b. 1932

1934 Geburt eines Kindes: ♀ Віра Лукашевич [Лукашевичі] b. 1934

1938 Geburt eines Kindes: ♀ Ліда Лукашевич [Лукашевичі] b. 1938

18 Oktober 1938 Geburt eines Kindes: ♀ Наталя Лукашевич [Лукашевичі] b. 18 Oktober 1938 d. 22 März 1939

1943 Geburt eines Kindes: ♂ Зиновій Денисович Лукашевич [Лукашевичі] b. 1943

1945 Geburt eines Kindes: ♀ Ірина Лукашевич (Лащевська) [Лукашевичі] b. 1945

16 August 1957 Tod: Комі АРСР, або 18 серпня

Anmerkungen

Дружина Лукашевич Софія Мелентіївна, 1906 р.н., уродженка с.Іспас Коломийського р-ну тодішньої Станіславівської обл;

Ще треба додати, що за декілька днів після арешту Дениса Лукашевича дружина о.Дениса з дітьми була виселена. Тільки треба собі уявити, що вона мусіла винести з п'ятьма дітьми, з яких найменшій було лише чотири роки. Тільки одну дорогу від Львова до Хабаровська перенести у неопалюваних вагонах зимою! Завезли їх у місто Бикін. Ще неповнолітні Дарія і Віра мусіли працювати на важкій роботі в лісі і в глиняному кар'єрі, щоби прогодувати себе і молодших. До того ж мама, як і о.Денис, надіялася, що сини живуть, бо сказали їй, що вони засуджені до великих термінів ув'язнення без права переписки. Не знала бідна мати, що на емгебистському жаргоні це означає, що вони розстріляні.

І ось у 1956 р. щастя трошки усміхнулося Лукашевичам. Отця Дениса звільнили з-під варти, і сім'ї дозволили переїхати в Інту до батька. Через півроку о.Денис був знову арештований, і сім'я зі своїми бідами знову залишилася напризволяще. Здоров'я мами було підірване зовсім жахливими умовами життя і переживаннями, тугою за втраченими синами, і 16 серпня 1957 р. вона померла в лікарні. Та Боже Провидіння спричинилося до того, що всі діти здоровими, правда в різний час, поверталися на Україну. Дарія живе у Черкасах, Ліда та Ірина — в Коломиї, Зиновій — у Стрию, Віра — на Волині. Сяко-тако вони влаштовані, але ці страшні часи, які вони стоїчно перенесли, біль втрати ще трьох братів завжди є перед ними і наклали на їхнє життя, поведінку незнищенний відбиток.

• http://oun-upa.org.ua/articles/vasylko.html

Von Großeltern zu Enkelkinder